БО ВПАЛО ТРИСТА, ГЕН ТАМ, ДЕ КРУТИ! - 7 Лютого 2014 - Полезненська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Меню
Категорії розділу
   Середа, 07.12.2016, 18:15
Вітаю Вас Гість
 
 
Головна » 2014 » Лютий » 7 » БО ВПАЛО ТРИСТА, ГЕН ТАМ, ДЕ КРУТИ!
21:33
БО ВПАЛО ТРИСТА, ГЕН ТАМ, ДЕ КРУТИ!
Бились сполудня, бились до ночі, 
Аж тоді втихли у пітьмі бої,
Як закрив воїн останній очі,
Як упав убитий побіля зброї.
Всі ви спочили в темній могилі,
Та нас в неволю не завернути,
Бо і в нас були Термопіли,
Бо впало триста, ген там, де Крути!

Бій під Крутами

Історія українського народу містить в собі багато славних подій. До них належить і остання наша Визвольна боротьба 1917-1921 рр. Державні й ідейні здобутки її досить добре і ясно були зафіксовані у відповідних державних актах - чотирьох Універсалах Української Центральної Ради, відозвах, хронологічних збірках матеріалів з цієї доби, розвідках і мемуарах.

Однією з подій цієї першої доби українських збройних сил, події, що варта уваги й яка, щодалі, то все більше стає шанованою, але, на жаль, не точно, мало записана й з боку фактичного устійнена є – КРУТИ чи Крутянський бій.

Бій під Кру́тами – бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам'ятник. З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам'ятну гривню.

В бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу військову перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.

Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Уроки Крут – повинні бути усвідомлені сучасною владою й усім громадянством:

  • Держава повинна дбати про свою безпеку і про належний рівень своєї армії;

  • Лише національні моральні підвалини повинні бути в Українських Збройних силах;

  • Уроки Крут повинні бути пріоритетними у вихованні сучасної молоді, зомбованої трилерами та маскультурою;

  • Урок відповідальності політиків за свої гасла. І досі не можуть з’ясувати, хто віддав наказ виступати юнакам.

В радянській історичній літературі бій під Крутами всіляко намагалися замовчати. У тритомній "Українській РСР в період громадянської війни" (1967 р.) про бій під Крутами згадано лише одним коротким реченням.

Схожим чином автори енциклопедичного видання „Великий Жовтень і громадянська війна на Україні" (1987 р.) роз’яснили читачам, що в січні 1918 р. біля ст. Крути "точилися запеклі бої між радянськими частинами і військами української буржуазно-націоналістичної контрреволюції". Дбаючи лише про чистоту "марксистсько-ленінської концепції", радянські дослідники менше всього піклувалися про дослідження історичної дійсності.

На жаль, в українській історичній літературі також не обійшлося без "міфотворчості" на тему Крут. Після поразки визвольних змагань чимало українських публіцистів прагнули "героїзувати" сторінки історії 1917-1921 рр., не намагаючись розібратися в тому, що ж власне тоді сталося. За аналогією з 300 загиблими спартанцями під Фермопілами, стали писати про "300 полеглих" під Крутами.

У наступні десятиліття саме день 29 січня став для українців "днем Крут". На жаль, історики ніколи не намагалися пояснити, чому в спогадах деяких учасників бою, в тому числі й написаних безпосередньо після тих подій, днем крутянського подвигу все ж таки названо 30 січня...

Лише нові архівні знахідки дозволили виявити неточності й детально реконструювати перебіг бою під Крутами та збройної боротьби в Україні на початку 1918 р.

Матеріали взято з Інтернет ресурсів

Переглядів: 228 | Додав: xfqrf81 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Послухати музику
Календар
«  Лютий 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Полезненська ЗОШ І-ІІІ ступенів © 2016